Українське суспільство активно трансформується й орієнтується на нові
пріоритети. Від того, наскільки конструктивно відбуватимуться ці процеси
в галузі науки та освіти, наскільки ініціативно самі вчені братимуть у них
участь, залежить майбутнє не лише української науки, але й національні ін-
тереси нашої держави. Дискусії про необхідність удосконалення системи під-
готовки й атестації наукових і науково-педагогічних кадрів тривають у нас із
часів ухвалення Декларації про державний суверенітет України. Але відтоді,
крім посилення адміністративних заходів, майже нічого не змінилося.
Л. ЛОБАНОВА